- остовпілість
- -лості, ж.Стан за знач. остовпілий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
остовпілість
Смотреть что такое "остовпілість" в других словарях:
остовпілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до остовпіти. 2) у знач. прикм. Який раптово втратив здатність рухатися, свідомо сприймати що небудь (від хвилювання, розгубленості, з переляку і т. ін.). || Який нічого не виражає; застиглий (про погляд, очі) … Український тлумачний словник
остовпіти — і/ю, і/єш, док. Втратити здатність рухатися, раптово завмерти від хвилювання, розгубленості, з переляку і т. ін … Український тлумачний словник
одерев'яніти — і/ю, і/єш, док. Втратити чутливість, здатність рухатися; заклякнути, одубіти (про тіло і його частини). || Остовпіти, заціпеніти … Український тлумачний словник
завмерти — завмирати 1) (стати нерухомим, зберігаючи позу, положення в момент припинення руху), застигнути, застигти, застигати, заклякнути, заклякти, заклякати, заціпеніти, закам яніти, скам яніти 2) (утратити на якийсь час здатність рухатися від сильного… … Словник синонімів української мови
